.RU

Провести диференційну діагностику інтрамуральної та субмукозної міоми матки

Провести диференційну діагностику інтрамуральної та субмукозної міоми матки.


  • Курація і тематичний розбір хворих.

  • Удосконалення практичних навиків обстеження.

  • Переглянути набір навчальних слайдів (пухлини матки).

  • Виписати рецепти на анальгетики, протианемічні, утеротенічні та гормональні препарати (прогестерон, прогестін, гестагени та інш.).

  • Проведіть бімануальне дослідження.

  • Проведіть диференційний діагноз між пухлиною матки та пухлиною додатків.

  • Візміть мазок на цитологію.

  • Підберіть необхідні інструменти для взяття прицільної біопсії, аспіраційної біопсії, аспіраційного кюретажу.

  • Проведіть пробу Шилера та оцініть її результати.

  • Розв’яжіть ситуаційну задачу.


    Матеріали для самоконтролю:



    А. Питання для самоконтролю.



    1. Що таке кістома чи істинна пухлина яєчників?

    2. Що таке кіста яєчника?

    3. Як класифікуються пухлини і пухлиноподібні утворення яєчників?

    4. Які існують методи діагностики пухлини яєчників?

    5. Які клінічні прояви у хворих із пухлинами яєчників?

    6. Які ускладнення можуть бути у хворих із пухлинами яєчників?

    7. Що таке анатомічна і хірургічна ніжка пухлини яєчника?

    8. Які показання для хірургічного втручання при пухлинах яєчників?

    9. Які види оперативного втручання застосовуються при пухлинах яєчників?

    10. Що таке фіброміома матки?

    11. Причини фіброміоми матки, морфологічні зміни при фіброміомі матки.

    12. Методи діагностики фіброміоми матки.

    13. Клінічні прояви фіброміоми матки.

    14. Диференційна діагностика фіброміоми матки.

    15. Ускладнення при фіброміомі матки.

    16. Показання до хірургічного лікування.

    17. Види консервативних операцій.

    18. Радикальні та напіврадикальні операції.

    19. Консервативна терапія фіброміоми матки.

    20. Профілактика фіброміоми матки.


    Б. Задачі для самоконтролю.



    № 1. Жінка 25 років, в анамнезі: 1 пологи, 1 аборт, менструальний цикл регулярний. Скарги: ниючий біль внизу живота протягом останніх 2 місяців. Вагінальне дослідження: з правого боку від матки — пухлиноподібне утворення розмірами 8x10 см. УЗД: пухлиноподібне утворення в межах правих придатків, з чіткими контурами. Діагноз. Що робити?

    № 2. Жінка 46 років, доставлена каретою швидкої допомоги в гінекологічне відділення зі скаргами на різкий біль внизу живота, більше зліва, слабкість, слизові виділення із статевих шляхів. В анамнезі: 2 пологів, 4 аборти, 2 місяця тому діагностовано пухлину яєчника, рекомендоване оперативне втручання, від якого жінка відмовилася. УЗД: пухлина лівого яєчника розмірами 10x12 см, в порожнині малого та за — вільна рідина. Діагноз. Що робити?

    № 3. Хвора Д., 50 років, звернулась до лікаря в жіночу консультації із скаргами на ниючі болі понизу живота, більше зліва. На профілактичному огляді 14 років тому виявлена міома матки (до 6 тижнів вагітності). Хвора знаходилась під наглядом лікаря-гінеколога, але останні 2 роки до лікаря не зверталась; 2 роки тому міома матки збільшилась до 10 тижнів вагітності. На протязі цих же 2 років стала відмічати тягнучі болі понизу живота.

    Анамнез: в дитинстві перенесла грип, ангіну, хронічний тонзиліт, скарлатину, черевний тиф. Менструації з 11 років, встановились відразу (по 7 днів, цикл 28 днів), помірні, безболісні. В останні роки менструації стали більш значними і болісними, остання менструація наступила в строк. Статеве життя веде з 30 років, заміжня. Всього було дві вагітності: перша закінчилась абортом (термін 12 тижнів) без ускладнень, друга – абортом (7 тижнів) з ускладненнями: проведено повторне вишкрібання стінок порожнини матки з метою видалення залишків плідного яйця, після чого розвинулось госре двостороннє запалення додатків, проводилась протизапальна терапія. Перенесла гінекологічні хвороби: двостороннє запалення додатків, вторинне непліддя.

    Об’єктивно: стан задовільний. Пульс 76 уд/хв, ритмічний, задовільного наповнення, АТ – 100/80 мм.рт.ст. Шкірні покриви і видимі слизові рожеві. В легенях прослуховується везикулярне дихання, хрипів немає. Тони серця ясні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Над лоном пальпується щільна, злегка болісна матка. Сечовипускання в нормі, симптом Пастеранцького негативний. Виділення із статевих шляхів слизисті, помірні.

    Піхвове дослідження: ЗСО розвинуті правильно. Шийка матки конічної форми, чиста. Матка збільшена до 14 тижнів вагітності, з великою кількістю міоматозних вузлів, щільна, рухома, злегка болісна по лівому ребру. Додатки з обох сторін щільні, чутливі при пальпації. Виділення слизові, помірні.

    Який діагноз поставив лікар жіночої консультації?

    В стаціонарі хвора була оглянута. В якості додаткових методів дослідження виконано: роздільне діагностичне вишкрібання слизової цервікального каналу і порожнини матки, кольпоскопія слизової шийки матки і ультразвукова діагностика (УЗД). Кольпоскопія: багатошаровий плоский епітелій не змінений. Гістологічне дослідження: у вишкрябі із цервікального каналу, із порожнини матки – ендометрій в стадії проліферації. УЗД: множинна міома матки (міоматозний вузол до 12 см в діаметрі виходить з лівого ребра матки). Маткові труби розширені місцями до 3 см.

    Поставте клінічний діагноз.

    Хворій запропонували операцію, на яку вона не дала згоду.

    Які показання до операції і її об’єм?

    Лікування: при розтині черевної порожнини було встановлено: матка мала множинні міоматозні вузли, самий великий з них – до 12 см в діаметрі – виходив з лівого ребра матки і розташовувався між листками широкої зв’язки, маткові труби були щільні, в спайках, фімбрії запаяні, яєчники з обох боків не змінені. Гістологічне дослідження операційного матеріалу: ендометрій знаходився в стадії проліферації, вузли мали будову лейоміоми, в трубах відмічалось хронічне запалення. Післяопераційний період перебігав гладко. Через 17 днів хвора в задовільному стані виписана під нагляд лікаря жіночої консультації.
    № 4. Хвора К., 37 років, доставлена і гінекологічне відділення з помірними кров’яними виділеннями із піхви.

    Анамнез: спадковість не обтяжена. Було 4 вагітності: дві з них закінчились пологами і дві – абортами. Останній аборт виконаний 3 роки тому (термін 8 тижнів), ускладнень не було. Менструації регулярні. В останні 6 місяців із піхви стали відходити рідкі серозно-жовті виділення з неприємним запахом, іноді з кров’ю. До лікаря не зверталась. Дві години тому після підйому вантажа раптово із піхви з’явились значні кров’яні виділення.

    Обєктивно: загальний стан задовільний. Пульс 88 уд/хв. АД – 110/70 мм.рт.ст. Температура тіла 360С. Хвора правильної будови тіла, задовільного харчування. Шкіра і видимі слизові дещо бліді. Живіт м’який, безболісний. Стілець і сечовипускання в нормі. Огляд в дзеркалах: шийка матки гіпертрофована, форма її бочкоподібна, темно-багрового кольору, з вираженою сіткою капілярів, нерухома. Із цервікального каналу відходять кров’яні виділення.

    Піхвове дослідження: зовнішні статеві органи розвинуті правильно. Шийка матки дуже щільна, бочкоподібно розширена, нерухома. Тіло матки нормальних розмірів.

    Ректальне дослідження: надпіхвинна порція шийки матки різко гіпертрофована, щільна. В параметріях з обох сторін щільні інфільтрати, які доходять до стінок таза.

    Поставте діагноз.

    Який метод лікування ви виберете?

    № 5. В гінекологічне відділення доставлена хвора Н., 43 років. Із значними кров’яними виділеннями із піхви.

    Анамнез: спадковість не обтяжена. Менструації з 13 років, встановились відразу (по 3-4 дня, цикл 28 днів). Помірно болючі. Статеве життя веде з 20 років. Вагітностей було 3, з яких одна закінчилась терміновими пологами, а дві інші – абортами (терміни 8-10 тижнів) без ускладнень. Третя вагітність настала 5 років тому. В останній рік менструації стали нерегулярними – через 1,5-2 міс. Після 2 місячної затримки менструація почалась за 2 дні до поступлення у відділення, значна, із згустками крові.

    Огляд в дзеркалах: шийка матки циліндричної форми. На лівому полуобводі її є старий розрив довжиною 2 см. Із цервікального каналу відходять кров’яні виділення із згустками. Піхвове дослідження: зовнішні статеві органи розвинуті правильно, шийка циліндричної форми, зовнішнє вічко її пропускає кінчик пальця. Зміщення шийки безболісне. Тіло матки знаходиться в правильному положенні, збільшене до 5-6 тижнів вагітності, щільне, рухоме, безболісне. Ділянка правих додатків вільна. Зліва пальпується яєчник круглої форми, збільшений до розмірів 5х4х4х см, еластичної конситенції, рухомий, безболісний.

    Поставте діагноз.

    Проведено роздільне вишкрібання слизової порожнини матки і цервікального каналу. В першому випадку – вишкріб значний, у другому – скудний. Гістологічне дослідження: у вишкрябі із порожнини матки виявлена тканина ендометрію, гіперплазована, яка знаходиться в стадії секреції. Загальний вигляд слизової на розрізі нагадує швейцарський сир.

    Який механізм утворення подібної гістологічної картини ендометрію?

    Як необхідно лікувати хворих при такому виді патології?

    Після вишкрібання слизової порожнини матки кровотеча припинилась і хвора була виписана додому у задовільному стані під наглядом лікаря жіночої консультації.

    № 6. В гінекологічну клініку поступила хвора В., 53 років, з кров’яними виділеннями із піхви. Анамнез: спадковість не обтяжена. Менопауза продовжується 3 роки. Було 4 вагітності: три із них закінчились пологами, одна – абортом. Перенесені гінекологічні хвороби запаречує. В останні 3 місяці із піхви періодично (2-3 рази в місяць) з’являються помірні кров’яні виділення.

    Поставте попередній діагноз. Гістологічне дослідження: по вишкрябу із порожнини матки визначаються множинні поліпи ендометрію без ознак злоякісності. Вишкряб цервікального каналу скудний, у ньому виявляються обривки слизової і згустки крові.

    Поставте заключний діагноз.

    Чи можна у жінки в ткому віці при менопаузі в 3 роки рахувати поліпоз ендометрію облігатною формою передраку і чому?

    Який план хворій ви запропонуєте?

    Після вишкрябу слизової порожнини матки і проведеного лікування кров’яні виділення не повторювались. Хвора знаходиться під наглядом лікаря жіночої консультації.

    №7. Вагітна 38 років поступила в пологове відділення зі скаргами на переймоподібний біль, підтікання навколоплідних вод, строк вагітності 39 тижнів. Пологова діяльність активна, перейми через 6—7 хв. по ЗО сек. Положення плода повздовжнє, передлежить голівка високо над входом в малий таз. Серцебиття плода приглушене, ритмічне, ПО уд. в хв. Води підтікають, забарвлені меконієм. При огляді матка збільшена за рахунок вагітності терміном 39 тижнів. Дана вагітність перша. В анамнезі непліддя 10 років. По передній стінці матки та по правому ребру визначаються щільні, нерухомі, болючі, горбисті утворення розмірами 10 х 10 см. Попередній діагноз. Додаткові методи обстеження. З яким захворюваннями слід проводити диференційну діагностику? Спосіб лікування.

    №8. Хвора 40 років поступила в гінекологічне відділення зі скаргами на біль внизу живота, яка з'явилася раптово, підвищення температури, нудоту, загальну слабість. Хвора находиться на диспансерному обліку 2 роки з приводу фіброміоми матки. При огляді відмічається позитивний симптом Щоткіна—Блюмберга, еритроцити — 3,4 х 10т/л, лейкоцитоз — 17,5 х 10т/л, ШОЕ — 35 мм/год, кольоровий показник 0,9, гемоглобін — 120 г/л. При бімануальному досліджені матка збільшена до 15 тижнів вагітності, горбиста, по правому ребру матки пальпується різко болюче щільне утворення розмірами 6x 6 см, рухоме. Виділення слизисті, помірні. Попередній діагноз. Додаткові методи обстеження. З яким захворюваннями слід проводити диференційну діагностику? Спосіб лікування.

    №9. В приймальне відділення поступила хвора 37 років зі скаргами на гострий, переймоподібний біль внизу живота, в попереку, підвищення температури тіла до 39,2 °С, лихоманку, блювоту. При огляді: виражені явища подразнення очеревини, позитивний симптом Щоткіна—Блюмберга. Вагінально: матка збільшена до 12 тижнів вагітності, по лівому ребру матки пальпується щільне, болюче утворення розмірами 12x10 см, яке відходить від матки. Додатки без особливостей. Склепіння при пальпації болючі. В загальному аналізі крові: гемоглобін — 125 г/л; еритроцити 3,5 т/л, лейкоцити — 18 т/л; ШОЕ — 48 мм/год. Які лабораторні та додаткові обстеження слід провести для встановлення діагнозу? З якими захворюваннями проводити диференційну діагностику? План лікування.

    В. Тестові завдання для самоконтролю.



    1. Міома матки відноситься до групи:



    А. Пухлин строми статевого тяжу.

    Б. Мезенхімальних пухлин.

    В. Пухлин із клітин целомічного епітелію.

    Г. Пухлин із статевих клітин (гонадоцитів).

    2. Найчастіше міома матки локалізується в:

    А. Шийці матки.

    Б. Тілі матки.

    В. Перешийку матки.

    Г. Заочеревинно.

    Д. Між зв’язками матки.

    3. Субсерозні міоматозні вузли розташовані між:



    А. Myometrium i endometrium.

    Б. Myometrium i mesometrium.

    В. Endometrium i perimetrium.

    Г. Perimetrium i myometrium.

    Д. Myometrium i parametrium.

    4. Інтрамуральні міоматозні вузли розташовані в:



    А. Myometrium.

    Б. Endometrium.

    В. Perimetrium.

    Г. Parametrium.

    Д. Mesometrium.

    5. Субмукозні міоматозні вузли розташовані між:



    А. Perimetrium i myometrium.

    Б. Myometrium i endometrium.

    В. Myometrium i parametrium.

    Г. Endometrium i perimetrium.

    Д. Myometrium i mesometrium.

    6. Найбільших розмірів матка, як правило, досягає при розташуванні вузлів:



    А. Субсерозно.

    Б. Субмукозно.

    В. Інтрамурально.

    Г. Заочеревинно.

    Д. Між зв’язками матки.

    7. Для клінічної картини міоми матки є нехарактерним наявність:



    А. Метроррагії.

    Б. Непліддя.

    В. Болю в низу живота.

    Г. Порушення функцій сечового міхура.

    Д. Зуду зовнішніх статевих органів.

    8

    . Метроррагія частіше виражена при розташуванні вузла:



    А. Субмукозно.

    Б. Інтрамурально.

    В. Субсерозно.

    Г. Між зв’язками матки.

    9

    . Як правило, менструальна функція не порушується при розташуванні вузла:



    А. Субмукозно.

    Б. Інтрамурально.

    В. Субсерозно.

    1

    0

    . Переймоподібні болі під час менструацій найбільш характерні для:



    А. Субмукозного розташування вузла.

    Б. Інтрамуральної міоми матки.

    В. Субсерозного розташування вузла.

    Г. Розташування вузла між зв’язками матки.

    11. Гідронефроз, як ускладнення міоми матки, найчастіше спостерігається при розташуванні вузла:



    А. Субсерозно.

    Б. Інтрамурально.

    В. Субмукозно.

    Г. Між зв’язками матки.

    1

    2. При ретроцервікальному розташуванні вузла найчастіше порушується:



    А. Функція сечового міхура.

    Б. Функція прямої кишки.

    В. Генеративна функція.

    Г. Менструальна функція.

    13

    . Причиною метроррагії при міомі матки є:



    А. Гіперплазія ендометрію.

    Б. Витончення ендометрію.

    В. Гормональні порушення.

    Г. Збільшення розмірів порожнини матки.

    Д. Розширення та здавлення венозних сплетінь.

    14

    . При поєднанні міоми матки з кістою яєчника в репродуктивному віці необхідно провести:



    А. Медикаментозну негормональну терапію.

    Б. Гормональну терапію андрогенами.

    В. Гормональну терапію гестагенами.

    Г. Лікування кортикостероїдами.

    Д. Хірургічне лікування.

    15. Вагітність, як правило, пролонгується при розташування міоматозних вузлів:



    А. Субсерозно.

    Б. Субмукозно.

    В. Інтрамурально.

    1

    6. При безсимптомному протіканні міоми матки невеликих розмірів в репродуктивному віці необхідним є:



    А. Динамічне спостереження.

    Б. Медикаментозна негормональна терапія.

    В. Протизапальна терапія.

    Г. Призначення андрогенів.

    Д. Поєднання негормональної терапії з призначенням гестагенів.

    17

    . Показом до застосування андрогенів при міомі матки є:



    А. Репродуктивний вік жінки.

    Б. Поєднання міоми матки з пухлиною яєчників.

    В. Швидкий ріст міоми.

    Г. Період пременопаузи.

    Д. Субмукозне розташування вузла.

    18

    . При виникненні метроррагії у хворої з міомою матки необхідно провести:



    А. Гемостаз естрогенами.

    Б. Гемостаз гестагенами.

    В. Гемостаз синтетичними прогестинами.

    Г. Вишкрябування порожнини матки.

    1

    9

    . При поєднанні міоми матки з поліпозом ендометрію необхідно:



    А. Призначити андрогени.

    Б. Призначити агоністи релізінг-гормонів.

    В. Провести протизапальну терапію.

    Г. Призначити гестагени.

    Д. Оперативне лікування.

    20. У хворої з міомою матки виник різкий біль, підвищилась температура тіла, лекоцитоз, збільшення ШОЕ. Про яке можливе ускладнення необхідно думати?



    А. Кальциноз вузла.

    Б. Некроз вузла.

    В. Кістозні зміни вузла.

    Г. Гіаліноз вузла.

    Д. Злоякісне переродження.

    21. Швидким є ріст міоми матки:



    А. Більше 2 тижнів за рік.

    Б. Більше 2 тижнів за 6 місяців.

    В. Більше 4 тижнів за рік.

    Г. Більше 5 тижнів за рік.

    Д. Більше 6 тижнів за рік.

    Вар

    і

    анти в

    і

    рних в

    і

    дпов

    і

    дей: 1.Б, 2.Б, 3.Г, 4.А, 5.Б, 6.В, 7.Д, 8.А, 9.В, 10.А, 11.А, 12.Б, 13.А , 14.Д, 15.А, 16.Д, 17.Г, 18.Г, 19.Д, 20.Б, 21.В

    Література


    Основна:



    1. Василевская Г.Н. Гинекология. – М.: Медицина, 1985. – С. 174-192, 210-218, 230-236.

    2. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / Под. ред. чл. корр. НАН и АМН Украины Степанковской Г.К., проф. Венцковского Б.М. — К. : Здоров'я, 2000. — 668 с.

    3. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Гинекология. – К., 1984.

    4. Кулаков В.И., Селезнёва Н.Д., Краснопольский В.И. Оперативная гинекология: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1990. – С. 150-187.

    5. Малевич К.И., Русакевич П.С.. Лечение и реабилитация при гинекологических заболеваниях. – Минск.: “Высшая школа”, 1994. – С. 298-319.

    6. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология. – Санкт-Петербург, СОТИС, 1995. – С. 197-206.

    Додаткова:



    1. Справочник по акушерству и гинекологии /Под. ред. гл. корр. НАН и АМН Украины Степанковской Г.К. — К.: Здоров'я, 1997. — 516 с.

    2. Селезнева Н.Л., Железнов Б.И.. Доброкачественные опухоли яичников. – М.: “Медицина”, 1982. – 210 с.

    3. Коханевич Е.В.. Диагностика передопухолевых процессов шейки матки. – Киев, 1984.

    4. Коханевич Е.В., Ганина К.П., Суменко В.В. Кольпоцервикоскопия. Атлас. – К.: “Вища школа”, 1997. – 56 с. ил.
    2010-07-19 18:44 Читать похожую статью
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.